1 / 2
Плакат: «Britons. [Kitchener] Wants You · I Want You for U.S. Army»

«Britons. [Kitchener] Wants You»Британці! [Кітченер] хоче тебе

Відкрити в повному розмірі
Плакат: «Britons. [Kitchener] Wants You · I Want You for U.S. Army»

«I Want You for U.S. Army»Я хочу тебе в армію США

Відкрити в повному розмірі
Плакат: «Britons. [Kitchener] Wants You · I Want You for U.S. Army»

Плакат · Велика Британія / США · 1914, 1917 · Перша світова

Ти потрібен своїй країні!

Цей жест вигадали в Лондоні 1914 року, а найвідомішим він став в Америці.

Художник
Альфред Літ; Джеймс Монтгомері Флегг
Серія
Крізь четверту стіну #1
Теми
вербуванняпряма адресація

Велика Британія, 1914; США, 1917. Альфред Літ; Джеймс Монтгомері Флегг.

На британському плакаті військовий міністр лорд Кітченер дивиться просто на глядача й тицяє в нього пальцем: «[Кітченер] хоче тебе! Вступай до армії своєї країни!» Самого імені на плакаті немає — обличчя Кітченера знали й так. На американському Дядько Сем у циліндрі з зірками насуплено вказує на глядача: «Я хочу тебе в армію США».

Малюнок Літа з’явився 5 вересня 1914 року, на другому місяці війни, на обкладинці журналу London Opinion. Сам Літ був рекламним ілюстратором: малював для Guinness, Bovril і лондонського метро. Британія тоді не мала призову, і армія трималася на добровольцях. Флегг уперше намалював свого Дядька Сема для обкладинки Leslie’s Weekly 6 липня 1916 року, а коли 1917-го США вступили у війну, плакат надрукували понад чотири мільйони разів. Позував Флегг сам собі — щоб не платити натурникові, а позу запозичив у британського плаката з Кітченером.

Прийом — пряма адресація. Погляд і палець спрямовані на кожного, хто стоїть перед плакатом: з якого боку не підійди, тебе вже помітили. Абстрактна держава отримує обличчя, а заклик стає особистим запитанням. Але слава малюнка Літа — значною мірою пізніша легенда. Історик Джеймс Тейлор з’ясував, що найпоширеніша вулична версія плаката не мала ні номера, ні позначки Парламентського вербувального комітету, тобто не була офіційною. А Імперський воєнний музей, отримавши оригінал 1917 року, помилково записав його як плакат. Під час війни малюнок таки бачили — він є на фото грудня 1914-го з вокзалу в Ліверпулі, — але знаменитим його зробили передруки й обкладинки підручників. Його копії зробили більше, ніж він сам.

Semper Idem · сучасна паралель

За наступні тридцять років жест повторили в Ірландії, Італії, Канаді, Німеччині, Іспанії, Бразилії і Вірменії. Прийом той самий, а куди кличе палець, щоразу вирішує той, хто його намалював.

Контекст

1) Велика Британія, 1914. Альфред Літ (1882–1933); спершу обкладинка London Opinion, 5.09.1914.
2) США, 1917. Джеймс Монтгомері Флегг (1877–1960); уперше — обкладинка Leslie’s Weekly, 6.07.1916; 1917–1918 надруковано понад 4 млн примірників.

Джерела

Інші пости серії «Крізь четверту стіну»

Уся серія →
#2
Плакат: «Who’s absent? Is it you?»Плакат
1915 · Велика Британія · WWIКого бракує? Чи не тебе?

Схожі матеріали

Плакат: «Belgian Red Cross»Плакат
бл. 1915 · Велика Британія · WWIБельгійський Червоний Хрест
Плакат: «1778 — 1943. Americans will always fight for liberty»Плакат
1943 · США · WWIIАмериканці завжди боротимуться за свободу
Плакат: «Lookout in the Blackout. Until your eyes get used to the darkness, take it easy»Плакат: «Lookout in the Blackout. Until your eyes get used to the darkness, take it easy»‹›Плакат
1939–1946 · Велика Британія · WWIIБудь пильним у темряві. Поки очі не звикнуть до темряви — не поспішай